Кропив’янка – це захворювання шкіри, яке характеризується появою опуклих, червоних, сверблячих пухирів.
Ці ураження можуть відрізнятися за розміром та утворювати скупчення, що з’являються на різних ділянках тіла, таких як обличчя, руки, ноги та тулуб.
Хоча пухирі зазвичай зникають самі по собі через кілька годин або днів, у деяких випадках вони можуть рецидивувати, суттєво впливаючи на самопочуття та якість життя тих, хто від них страждає.
Кропив’янка – це поширена та часто тривожна шкірна реакція, яка проявляється появою пухирів або вузликів на шкірі. Ці ураження, розмір яких може варіюватися від маленьких плям до великих бляшок, характеризуються опуклим, червоним або шкірним кольором і зазвичай сильно сверблять. Хоча це може бути тривожним, у більшості випадків кропив’янка є легким та тимчасовим станом.
Кропив’янка виникає, коли певні клітини в організмі, які називаються тучними клітинами, вивільняють гістамін та інші хімічні медіатори в кровотік. Це вивільнення призводить до витоку рідини з дрібних кровоносних судин шкіри (капілярів), що призводить до появи характерних набряклих (опухлих) пухирів.
Основні симптоми кропив’янки включають:
Кропівка: Підняті, чітко окреслені ураження, які можуть бути блідими в центрі та червоними по краях.
Свербіж: Свербіж, який може варіюватися від легкого до дуже інтенсивного.
Ефемерний характер: Однією з найхарактерніших ознак є те, що окремі пухирі зазвичай зникають менш ніж за 24 години, не залишаючи сліду, хоча нові можуть з’являтися в інших ділянках тіла.
У деяких випадках кропив’янка може супроводжуватися ангіоневротичним набряком, який є набряком глибших шарів шкіри. Ангіоневротичний набряк зазвичай вражає повіки, губи, руки, ноги або статеві органи та може викликати відчуття тиску або болю. Якщо ангіоневротичний набряк вражає горло або язик, це може спричинити утруднення дихання та вважається невідкладною медичною допомогою.
Види кропив’янки
Кропив’янка в основному класифікується за тривалістю:
Гостра кропив’янка: Це найпоширеніша форма. Спалахи тривають менше шести тижнів, і причину часто можна визначити.
Хронічна кропив’янка: Діагностується, коли спалахи тривають більше шести тижнів. У багатьох випадках хронічної кропив’янки важко визначити конкретну причину, яка відома як хронічна спонтанна (або ідіопатична) кропив’янка.
Крім того, існує індукована або фізична кропив’янка, при якій кропив’янка викликається певним зовнішнім подразником, таким як:
Дермографізм: Поява кропив’янки при подряпинах або терті шкіри.
Холодова кропив’янка: Викликається впливом холоду.
Крив’янка від тиску: Викликається постійним тиском на шкіру (наприклад, тісним одягом).
Сонячна кропив’янка: Викликається впливом сонячного світла.
Холінергічна кропив’янка: пов’язана з підвищенням температури тіла, наприклад, під час фізичних навантажень або гарячої ванни.
Поширені причини кропив’янки
Діапазон можливих тригерів гострої кропив’янки широкий:
Алергічні реакції: на продукти харчування (такі як молюски, горіхи, яйця та молоко), ліки (антибіотики, знеболювальні, такі як аспірин або ібупрофен), укуси комах або латекс.
Інфекції: як вірусні (такі як застуда або гепатит), так і бактеріальні (стрептококова ангіна).
Фізичні фактори: як згадувалося для індукованої кропив’янки.
Емоційний стрес: хоча він не є прямою причиною, він може посилити загострення у схильних до нього людей.
При хронічній кропив’янці зовнішня причина часто не виявляється. У значному відсотку цих випадків вважається, що причина аутоімунна, тобто власна імунна система організму атакує тучні клітини.
Діагностика та лікування
Діагноз кропив’янки базується переважно на фізикальному огляді та анамнезі хвороби. Ваш лікар спробує визначити тривалість загострень та можливі тригери.
Лікування в першу чергу спрямоване на полегшення симптомів та, якщо можливо, уникнення тригерів:
Антигістамінні препарати: вони є основою лікування. Вони блокують дію гістаміну, зменшуючи свербіж та кропив’янку. Використовуються як безрецептурні, так і рецептурні антигістамінні препарати.
Кортикостероїди: У більш важких або стійких випадках пероральні кортикостероїди можуть бути призначені на короткий період для зменшення запалення.
Уникайте тригерів: Якщо виявлено певний тригер, такий як їжа або ліки, найважливішим заходом є їх уникнення.
