У ці моменти сильних емоцій останній жест кохання здається таким природним: поцілунок у лоб померлої коханої людини.

Однак деякі медичні експерти радять бути обережними.

Чи справді ми можемо зашкодити собі, намагаючись творити добро? Делікатне дослідження делікатного, але важливого питання.

Ще один поцілунок… але якою ціною?

Це ритуал, поширений у всьому світі: дотик до руки померлої близької людини, пестощі по обличчю або ніжний поцілунок. Ці жести допомагають нам попрощатися та розпочати процес скорботи. Однак деякі лікарі, як-от доктор Віктор Іванович, чиї коментарі поширилися в соціальних мережах, нагадують нам, що цей контакт, хоча й прекрасний, не завжди безризиковий.

За його словами, певні бактерії можуть виживати в організмі, особливо якщо людина померла від інфекції. Це не є поширеним явищем, але може статися. І в дуже рідкісних випадках простого фізичного контакту може бути достатньо для передачі хвороби.

Що каже медицина: між обережністю та співчуттям

Гарна новина: у переважній більшості випадків ризик передачі низький, особливо якщо смерть не пов’язана з інфекційним захворюванням. Однак деякі захворювання потребують підвищеної пильності. До них належать:

Туберкульоз

Гепатит B та C

Деякі серйозні бактеріальні інфекції

Деякі унікальні вірусні лихоманки

У таких ситуаціях медичні працівники рекомендують уникати будь-яких близьких контактів, навіть після смерті. Найкраще звернутися за порадою до лікаря або директора похоронного бюро, які зможуть тактовно та з повагою керувати діями родини.

Прощання по-іншому: ніжні та безпечні жести

На щастя, існує тисяча й один спосіб попрощатися без особистого контакту, зберігаючи при цьому символізм моменту. Ось кілька ніжних ідей, які варто розглянути:

Покладіть квітку на руки або біля серця померлого.

Запаліть свічку та проведіть хвилинку в роздумах, на самоті чи з родиною.

Напишіть листа, записку, пам’ятний лист і покладіть його біля померлого.

Створіть у своєму домі невеликий вівтар із фотографіями, піснею, ароматичною свічкою… будь-чим, що нагадує про їхню присутність.

Ці прості жести неймовірно потужні: вони дозволяють нам висловлювати любов, повагу та вдячність, не ризикуючи ні собою, ні іншими.

Головне: серце, яке ти в це вкладаєш.

Зрештою, ці дебати стосуються не бактерій, а любові, яку ми розділяємо. Кожна сім’я, кожна культура, кожна людина переживає горе по-своєму. Найважливіший не сам жест, а щирий намір, що стоїть за ним.

Тож так, ви можете вирішити поцілувати на прощання. Або ні. Важливо, щоб жест був усвідомленим, ніжним, і щоб ви відчували спокій у своєму рішенні.

У найважчі моменти кожен вибір, зроблений з любові, стає джерелом розради.