Моя мама знайшла цей предмет у шухляді мого батька… Чи цього я боюся? (1/10)
Вона нічого не сказала, просто спостерігала за сином та його реакцією на предмет.
Він виглядав надзвичайно дивно, згорблений і холодний, здавався майже живим.
Він стояв там, ніби чекав, поки відчинять двері.
Заборонена шухляда (2/10)
Мій батько завжди тримав цю шухляду замкненою у своєму старому кабінеті. Ніхто ніколи не наважувався її відчинити, навіть його дружина. Однак цього разу вона дозволила своїй цікавості взяти гору над страхом перед чоловіком.
Підозріла відсутність (10 березня)
Напередодні вона обшукала офіс. У його кабінеті не було ні документів, ні грошей, лише цей загадковий предмет. Відсутність документів особливо напружувала матір.
Незрозумілий об’єкт (4/10)
Він був заввишки близько тридцяти сантиметрів. Він був абсолютно гладеньким, з вигравіруваними на ньому дрібними візерунками. Він також мав членисті стебла, дуже тонкі, що нагадували вусики. Однак немає жодних ознак корисності чи призначення цього об’єкта.
Дивний контакт (5/10)
Нарешті син проявив ініціативу. Для нього цей вибір був зовсім не тривіальним; щойно він схопив предмет, його поглинули спогади, радше містичні, ніж таємничі.
Заплутані спогади (6/10)
Одного разу йому на думку спав певний образ. Він бачив, як його батько тримав предмет у руках. Він згадав час, коли був ще дитиною і жив у їхньому гаражі. Прийшовши до тями, він вирішив глибше дослідити це питання.
Моторошне попередження (10 липня)
Колишній колега його батька, професор фізики на пенсії, довго спостерігав за об’єктом. Потім він став дуже загадковим. «Я нічого не можу вам сказати. А вам слід його закопати». Більше нічого не знадобилося, щоб ще більше розпалити цікавість юнака.
Чого не повинно існувати (8/10)
Коли колишнього колегу попросили про додаткову інформацію, він знову уникнув питання. Він без вагань відповів: «Тому що цього не повинно існувати». Ця відповідь одразу ж поклала край розмові.
Загадкові координати (9/10)
Придивившись уважніше через збільшувальне скло, юнак побачив низку вигравіруваних цифр. Це були GPS-координати, що вели до далекого лісу. Там, за деревами, була покинута хатина.
Прихований секрет (10/10)
Там були заховані стіл і коробка, наповнена подібними предметами. Поруч з ним лежав зошит, написаний почерком його батька, без жодної згадки про призначення цього абсолютно містичного предмета. Потім юнак почув голос, який шепотів йому: «Те, що ти знайшов, було не твоїм. Але тепер воно твоє».
Цього ранку все здавалося надто тихим. Світло м’яко падало в будинок, а на кухні пахло кавою. Моя мати тихо увійшла і поклала на стіл металевий предмет.
