Моя мама знайшла цей предмет у шухляді мого батька… Чи цього я боюся?

Моя мама знайшла цей предмет у шухляді мого батька… Чи цього я боюся? (1/10)

Вона нічого не сказала, просто спостерігаючи за сином та його реакцією на предмет.

Він виглядав надзвичайно дивно, згорблений і холодний, майже живий.

Він стояв там, ніби чекаючи, поки відчинять двері.

Заборонена шухляда (2/10)

Мій батько завжди тримав цю шухляду замкненою у своєму старому кабінеті. Ніхто ніколи не наважувався її відчинити, навіть його дружина. Однак цього разу вона дозволила цікавості взяти гору над страхом перед сутицею з чоловіком.

Підозріла відсутність (10 березня)

Напередодні вона обшукала офіс. У його кабінеті не було ні документів, ні грошей, лише цей загадковий предмет. Відсутність документів особливо засмучувала її матір.

Незрозумілий об’єкт (4/10)

Він був заввишки близько тридцяти сантиметрів. Він був абсолютно гладеньким, з витонченими візерунками, вигравіруваними на ньому. Він також мав членисті стебла, дуже тонкі, що нагадували вусики. Однак немає жодних підказок щодо його корисності чи призначення.

Дивний контакт (5/10)

Нарешті син проявив ініціативу. Для нього цей вибір був немалою справою; щойно він схопив предмет, його поглинули спогади, радше містичні, ніж таємничі.

Заплутані спогади (6/10)

У його пам’яті одразу ж виник образ. Він бачив, як його батько тримав предмет у руках. Він згадав час, коли ще був дитиною, жив у їхньому гаражі. Прийшовши до тями, він вирішив дослідити це далі.

Моторошне попередження (7/10)

Колишній колега його батька, професор фізики на пенсії, довго спостерігав за об’єктом. Потім він став дуже загадковим. «Я нічого не можу тобі сказати. А тобі слід його закопати». Більше нічого не знадобилося, щоб ще більше розпалити цікавість юнака.

Чого не повинно існувати (8/10)

Коли його колишнього колегу попросили про додаткову інформацію, він знову ухилився від запитання. Він без вагань відповів: «Тому що цього не повинно існувати». Ця відповідь одразу ж поклала край розмові.

Загадкові координати (9/10)

Придивившись уважніше через збільшувальне скло, юнак побачив низку вигравіруваних цифр. Це були GPS-координати, що вели до далекого лісу. За деревами була захована покинута хатина.

Прихований секрет (10/10)

Там були заховані стіл і коробка, наповнена подібними предметами. Поруч лежав зошит, написаний почерком його батька, без жодних вказівок на призначення цього абсолютно містичного предмета. Потім юнак почув голос, який шепотів йому: «Те, що ти знайшов, не було твоїм. Але тепер воно твоє».

Цього ранку все здавалося надто тихим. Світло м’яко лилося в будинок, а на кухні пахло кавою. Моя мати тихо увійшла і поклала на стіл металевий предмет.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *