Олексій Арестович аналізує природу глобальних змін та їх вплив на людину у сучасному світі.

На його думку, світ входить у період радикальної трансформації, що вимагає тотальної зміни способів жити кожні півтора-два роки.

У цих умовах єдиною надійною опорою стає внутрішня свобода, що досягається через відмову від зовнішніх уподобань та суспільних очікувань.

Ключова теза — необхідність перестати «чіплятися за пренади зовнішнього світу» та навчитися спиратися на власні цінності.