В одному з мальовничих кишлаків Таджикистану, де гори упираються в небо, а життя тече за старими канонами, мешкає незвичайна родина. Голова будинку — чабан Фархад, у якого аж три дружини і тринадцять дітей. І при цьому повна згода в будинку.

Як? Зараз розповім — це дуже цікаво! У сім’ї Фархада діє чітке правило: кожна дружина має свої дні і ночі з чоловіком. Цей графік продуманий заздалегідь і дотримується всіх, щоб не виникало ревнощів і непорозумінь.

Спілкування — це фізична близькість, а й душевні розмови, обговорення виховання дітей, планів і турбот. Фархад намагається приділяти кожній дружині увагу і каже: «Кожна з них як квітка в моєму саду».

Іслам дозволяє чоловікові мати до чотирьох дружин, але з однією важливою умовою — він повинен бути справедливим до всіх. Проте за законами Таджикистану дозволено лише один офіційний шлюб. Інші — або релігійні спілки, або співжиття, що може спричинити кримінальну відповідальність. Дружини Фархада — різні за віком та характером:

Мадіна — старша, готує їжу і приймає важливі рішення. * Нігіна — середня, веде город і робить заготовки. * Гульбахор — молодша, піклується про малюків і допомагає по дому. Разом вони створюють атмосферу затишку та поваги, де немає суперництва, а є сестринська підтримка. У цій сім’ї немає поділу на «моїх» та «твоїх» дітей. Усі виховуються разом — від немовлят до підлітків.

Старші допомагають молодшим, а мами підтримують одне одного. Старша дочка мріє стати фельдшером, а син – ветеринаром. Їжу готують на відкритому вогні або в тандирі. Основні страви: плов, коржики, супи, свіжі овочі, домашні йогурти та фрукти. Обіди — спільні, всією сім’єю. Чай із зірою та сухофруктами – обов’язковий елемент вечора. Дружини зізнаються: бувають втома, роздратування, бажання усамітнення. Але такі ситуації вирішуються розмовами, повагою та підтримкою. Старша дружина виступає у ролі «миротворця», а чоловік стежить за рівновагою у сім’ї. Фархад мріє, щоб його діти здобули освіту. Він уже накопичив гроші для того, щоб троє старших поїхали до школи з комп’ютерним класом. «Мудрість предків — добре, але й знання потрібні», — каже він. Багатоженство в Таджикистані — явище поза законом, але насправді ще живе. Головне тут – не кількість дружин, а якість стосунків. З повагою, чесністю та турботою — навіть троє жінок можуть жити як сестри, виховуючи дітей та створюючи затишний, живий будинок.