Кропив’янка, широко відома як кропив’янка, — це захворювання шкіри, що характеризується опуклими, червоними та сверблячими пухирками, які можуть з’являтися будь-де на тілі, наприклад, на обличчі, руках, ногах або тулубі.

Ці пухирі можуть бути різного розміру, вони можуть накопичуватися, і хоча зазвичай зникають протягом кількох годин або днів, вони можуть знову з’являтися, порушуючи якість життя людини.

Хоча кропив’янка часто нешкідлива та тимчасова, вона може бути надокучливою.

Цей стан розвивається, коли тучні клітини в організмі виділяють гістамін та інші хімічні речовини в кров, що призводить до витоку рідини з дрібних кровоносних судин та утворення набряклих, подразнених пухирів.

Розпізнавання симптомів

Основні симптоми кропив’янки включають:

• Кропив’янка  : Чітко окреслені, опуклі пухлини, які можуть бути червоними по краях і блідими в центрі.
• Свербіж  : від легкого до сильного
• Короткочасні плями  : окремі пухирі зазвичай зникають протягом 24 годин, не залишаючи слідів.

У деяких випадках кропив’янка супроводжується ангіоневротичним набряком, який являє собою набряк глибших шарів шкіри, зазвичай навколо рота, повік, рук, ніг або геніталій. Якщо набряк охоплює горло або язик, це може бути небезпечним для життя через утруднене дихання.

Види вуликів

Кропив’янку зазвичай класифікують за тривалістю:

Гостра кропив’янка  : триває менше шести тижнів і часто має чіткий тригер.

Хронічна кропив’янка  : триває довше шести тижнів і може не мати визначеної причини, часто пов’язана з аутоімунними реакціями

Існують також форми вуликів, відомі як фізичні або індуковані вулики, в яких пухирі викликаються певними факторами навколишнього середовища:

Дермографізм  : кропив’янка, спричинена тертям або подряпинами шкіри

Холодова кропив’янка  : викликана впливом холоду

Пресорна кропив’янка  : спричинена тривалим тиском, наприклад, від тісного одягу

Сонячна кропив’янка  : викликається сонячним світлом

Холінергічна кропив’янка  : виникає після підвищення температури тіла, наприклад, внаслідок фізичних вправ або гарячої ванни.

Поширені тригери

Гостра кропив’янка може бути результатом:

• Алергічні реакції  : на їжу (наприклад, молюски, яйця або горіхи), ліки (наприклад, антибіотики або НПЗЗ), укуси комах або латекс.
• Інфекції  : такі як стрептококова ангіна або віруси, такі як гепатит
• Подразники навколишнього середовища  : включаючи тепло, холод, тиск або сонячне світло
• Емоційний стрес  : не є прямою причиною, але може погіршити симптоми

У хронічних випадках часто важко визначити конкретну причину. Вважається, що багато з них мають аутоімунну основу, коли імунна система організму помилково атакує тучні клітини.

Діагностика та варіанти лікування

Кропив’янка зазвичай діагностується на основі анамнезу та фізикального огляду. Мета лікування — полегшити симптоми та, по можливості, уникнути відомих факторів, що викликають захворювання.

• Антигістамінні препарати  : це перша лінія захисту, яка допомагає зменшити свербіж та кропив’янку.
• Кортикостероїди  : призначаються у більш важких або хронічних випадках для зменшення запалення
• Уникнення тригерів  : Якщо було виявлено певний тригер, його уникнення є ключем до запобігання рецидивам.

Хоча кропив’янка може бути незручною та надокучливою, у більшості випадків її можна лікувати за умови належного догляду та уваги до потенційних тригерів.