Financial Times пише з посиланням на західні джерела, що «нахабна тактика» Кирила Буданова, керівника Головного управління розвідки (ГУР) України, змушує Захід «нервувати».

Майже водночас кремлівський фінмоніторинг вніс Буданова до переліку «екстремістів та терористів».

Що сталося? І що це за «нахабна тактика», яка так рознервувала одночасно і партнерів, і ворогів?

Вже деякий час, на тлі скорочення постачання зброї від партнерів, українські чиновники згадують про так звану «асиметричну війну», яку веде Україна, і метою якої є «масштабне знищення російських можливостей». Саме наміри вивести її на новий рівень змушують нервувати всіх довкола.

Основою її є активне використання диверсій, ударів дронами, кібератак, таємних спецоперацій та ін. Принаймні про такі наміри заявляв радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, який назвав це «новою стратегією» контрнаступу. Як бачимо, тактичні заходи ГУР тепер уже «підвищено» до рівня «стратегії» для всієї армії країни.

Сам термін і концепція «асиметричної війни» з’явилися ще в 70-ті роки в США і базувалися на поразках США та Франції відповідно у В’єтнамі та Алжирі. Вперше цей термін прозвучав у статті дослідника Ендрю Мака «Why Big Nations Lose Small Wars: The Politics of Asymmetric Conflict» («Чому великі нації програють маленькі війни: Політика асиметричної війни», 1975).

Вона перетворилася чи не на допомогу по партизанським війнам проти чисельно переважаючого супротивника. Практичним втіленням стала підготовка американськими інструкторами талібів, які на той час воювали проти СРСР Афганістані. Власне, вони талібів настільки добре навчили, що ті вигнали зі своєї країни не лише «Поради», а й згодом і самих американців.

…термін та концепція «асиметричної війни» з’явилися ще в 70-ті роки в США і базувалися на поразках США та Франції, відповідно, у В’єтнамі та Алжирі

Ця тактика була нової. Навіть наймолодші Штати (тоді ще 13 бунтівних колоній) саме завдяки тактиці «асиметричної війни» здобули перемогу над британцями та здобули свободу. Але новими у 70-ті та 80-ті були кошти для втілення цієї тактики. І зараз прогрес зробив її ще ефективнішою.

Ті ж ручні гранатомети та «Стінгери» у талібів, які навіть малі загони повстанців робили серйозною силою, ефективні й сьогодні. Вони фактично «декласували» танки та навіть фронтову авіацію, які диверсанти легко знищують із засідок. А велика кількість таких загонів перетворювалася вже на майже нездоланну силу для традиційних військ.

Нині бачимо, що тактика » асиметричної війни » останні десятиліття відчула » друге дихання » завдяки прогресу. У двохтисячні роки найбільш ефективну мережу підпільних організацій у світі мав Іран, який через такі проксі-сили контролював значну частину Близького Сходу. Тому що з погляду іранців, які оточені ворогами, будь-яка війна є «асиметричною» – хоч із сусідами-сунітами, хоч із Заходом.

Саме іранці адаптували досвід 70-х під сучасні технології. Вони створили «вісь опору» як єдину децентралізовану (якщо немає єдиного центру, то всю мережу неможливо знищити), але підконтрольну структуру професійних диверсантів і менш професійних, але численніших партизанів. Вони її «оцифрували», щоб мережа контролювалася майже в режимі он-лайн, але офіційно залишала у Тегерана «чисті руки».

…тактика «асиметричної війни» в останні десятиліття відчула «друге дихання» завдяки прогресу

Також іранці першими почали адаптувати для «асиметричних» ударів спочатку дешеві ракети (такі як у ХАМАС), але потім відкрили для себе дрони. Іран не просто так є головним постачальником БПЛА в РФ — поки росіяни ще грали в «народні республіки» за радянським зразком, іранці вже створили перші версії як ударних, так і дронів, що барражують.

Перейнявши іранський досвід після своєї інтервенції до Сирії в 2015 році, росіяни створили «групу Вагнера» ​​та інші підрозділи «найманців», які насправді просували інтереси Москви у важливих для Кремля регіонах. В основному це Азія, Кавказ та Африка. З Україною, однак, їм не пощастило, і проект місцевих проксі-формувань провалився. Довелося знімати «маски».

До сирійської кампанії росіяни, як СРСР до того, мали власну теорію партизанської війни. Але вона базувалася на досвіді Другої світової війни і була вже не дуже актуальною. Якщо Кремль і направляв своїх консультантів – у Придністров’я, або в так звані «Л/ДНР», то вони робили у сателітів не сучасну мережу на кшталт іранської, а просто маленьку копію старої радянської армії з максимальною централізацією та застарілим озброєнням. Іранці ж робили ставку на сучасні технології.

Вкрай низька ефективність такого підходу росіян показала себе як в Україні (2015 року сепаратисти на Донбасі були б розгромлені без прямої участі російських військ), так і