Деякі історії кохання змушують приймати рішення, що змінюють життя.
Даніель Дженовезі та Мерседес Таррагона пережили це на початку 1990-х.
Він працював католицьким священиком. Вона присвятила кілька років релігійному життю.
Їхня зустріч поступово породила почуття, які змусили їх засумніватися у своїй відданості Церкві.
Їхня історія не будувалася без труднощів. Щоб жити своїми стосунками, їм довелося залишити свої релігійні ролі, зустрітися з поглядом інших і вчитися.
Щоб побудувати інше існування. Через понад три десятиліття після перших обмінів їхня подорож продовжує ставити під сумнів взаємозв’язок між коханням, вірою та покликанням.
Зустріч, яка глибоко змінила їхню релігійну прихильність
Даніель Дженовезі відчув покликання до священства у віці 16 років. Родом з Венадо Туерто, Санта-Фе, він вступив до семінарії у 1981 році. Потім він продовжив свою релігійну освіту, перш ніж стати священиком.
Мерседес Таррагона, зі свого боку, обрала богопосвячене життя. Двоє молодих людей познайомилися у травні 1991 року на парафіяльному фестивалі. Даніелю на той час було 26 років, а Мерседес – 22. Вони почали з участі в заходах, пов’язаних з молоддю та життям їхньої громади.
У міру розвитку їхніх стосунків вони набували нового виміру. Почуття розвивалися поступово, хоча кожен з них будував своє життя навколо віри та релігійних зобов’язань. Ця ситуація поставила їх перед складним вибором: зберегти своє початкове покликання чи звільнити місце для своїх стосунків.
Мерседес покинула монастир після десяти років релігійного життя. Це рішення ознаменувало глибокий розрив з її повсякденним життям. Вона, зокрема, розповідала про брак підтримки, яку отримала під час від’їзду, та про відчуття ізоляції, яке виникло після цього. Тепер їй довелося навчитися жити в середовищі, дуже відмінному від того, яке вона знала.
Даніель також переживав період сумнівів. Він намагався примирити свої почуття зі священицькою відданістю, але ситуація ставала дедалі складнішою. У листопаді 1993 року він остаточно залишив католицьке служіння.
Двом колишнім релігійним діячам довелося потім перебудувати своє особисте життя. Вони відкрили для себе звичайні звички, які були їм незнайомі після років, проведених у релігійних закладах.
Їм також доводилося стикатися з реакцією оточуючих та осудом їхньої первісної спільноти. Щоб рухатися вперед, вони поступово розробляли нові професійні та особисті проекти.
Одна сім’я, кілька шлюбів і перетворена віра
Після того, як Даніель та Мерседес залишили релігійне життя, вони вирішили продовжити свої стосунки. Спочатку вони одружилися на імпровізованій церемонії в 1993 році, а потім відсвяткували свій цивільний союз у 1994 році. У 2001 році вони також відбули релігійне весілля в англіканській церкві.
Їхнє сімейне життя збагатило народження двох дочок. Таким чином, сім’я стала центральною частиною їхнього нового існування. Даніель зосередився на психології та письменництві, тоді як Мерседес обрала власний професійний шлях.
Їхній зв’язок з вірою не зник з відходом від католицької церкви. З роками вони зблизилися з англіканською християнською традицією.
Завдяки цьому Даніель зміг відновити релігійне служіння. Його подорож, зокрема, призвела до того, що він обіймав церковні обов’язки в Уругваї, перш ніж подружжя оселилося в Сполучених Штатах.
Їхня історія також призвела до обміну листами з Папою Франциском у 2013 році. Даніель писав йому про труднощі, з якими стикаються люди, які залишають священство.
Згідно з його свідченням, Папа визнав реальність цих труднощів і закликав до роздумів про те, як підтримати ці подорожі.
Сьогодні Даніель Дженовезі та Мерседес Таррагона діляться історією своїх стосунків, які тривали понад тридцять років. Їхня історія ґрунтується на особистому рішенні, яке докорінно змінило їхні стосунки з релігією, сім’єю та майбутнім.
Перш за все, це служить нагадуванням про те, що життєві шляхи можуть несподівано змінюватися, без обов’язкового зникнення віри чи переконань. Їхній досвід залишається унікальним і не відображає досвід усіх тих, хто залишає релігійну установу, щоб побудувати нове життя.
