У ці моменти сильних емоцій останній жест кохання здається таким природним: поцілунок у лоб померлої близької людини.

Однак деякі медичні експерти радять бути обережними.

Чи можемо ми справді зашкодити собі, намагаючись зробити добро? Делікатне дослідження делікатного, але важливого питання.

Ще один поцілунок… але якою ціною?

Це ритуал, поширений у всьому світі: дотик до руки померлої близької людини, пестощі по обличчю або ніжний поцілунок. Ці жести допомагають нам попрощатися та розпочати процес скорботи. Однак деякі лікарі, як-от доктор Віктор Іванович, чиї коментарі поширилися в соціальних мережах, нагадують нам, що цей контакт, хоча й прекрасний, не завжди безризиковий.

Він вважає, що певні бактерії можуть виживати в організмі, особливо якщо людина померла від інфекції. Це не поширене явище, але може статися. І в дуже рідкісних випадках простого фізичного контакту може бути достатньо для передачі хвороби.

Що каже медична професія: Між обережністю та співчуттям

Гарна новина: у переважній більшості випадків ризик передачі низький, особливо якщо смерть не пов’язана з заразним захворюванням. Однак деякі захворювання вимагають підвищеної пильності. До них належать:

Туберкульоз

Гепатит B та C

Деякі серйозні бактеріальні інфекції

Деякі незвичайні вірусні лихоманки

У цих ситуаціях медичні працівники рекомендують уникати будь-якого близького контакту, навіть після смерті. Найкраще звернутися за порадою до лікаря або директора похоронного бюро, які зможуть тактовно та поважно керувати сім’ями.

Прощання по-іншому: жести любові та безпеки

На щастя, існує тисяча й один спосіб попрощатися без прямого контакту, зберігаючи символізм моменту. Ось кілька ніжних ідей, які варто розглянути:

Покладіть квітку в руки або біля серця померлого.

Запаліть свічку та проведіть хвилинку в роздумах, наодинці чи з родиною.

Напишіть листа, записку або пам’ятний предмет і покладіть його біля померлого.

Створіть у своєму домі невеликий вівтар із фотографіями, піснею, ароматичною свічкою… будь-чим, що нагадує про їхню присутність.

Ці прості жести неймовірно потужні: вони дозволяють нам висловлювати любов, повагу та вдячність, не ризикуючи ні собою, ні іншими.

Ключ: серце, яке ви вкладаєте в це.

Зрештою, ці дебати стосуються не бактерій, а любові, яку ми розділяємо. Кожна сім’я, кожна культура, кожна людина переживає горе по-своєму. Найважливіший не сам жест, а щирий намір, що стоїть за ним.

Тож так, ви можете вирішити поцілувати на прощання. Або ні. Важливо, щоб жест був усвідомленим, ніжним, і щоб ви відчували спокій у своєму рішенні.

У найкрихкіші моменти кожен вибір, зроблений з любові, стає джерелом розради.